Дрогобич (Drohobycz, Drohobych, דראָהאָביטש) – це одне з недооцінених міст Заходу України, яке має свою давню історію. Алмаз у підніжжі карпатських гір, де зовсім поруч маємо відомі українські курорти – Трускавець та Східницю. У Дрогобичі донині збережено чимало пам’яток архітектури, які милують око, є чимало місць, які мають свою цікаву, містичну та неповторну розповідь, яка буде вартою Вашої уваги! А вілли Яроша та Б’янки не залишить Вас байдужими. То того ж на Дрогобич припадає майже 15% усіх пам’яток архітектури Львівської області (не враховуючи Львів). А це, погодьтеся, чимало.
Дрогобич – солеварна столиця України!
Правдивим серцем Дрогобича називають солеварню (жупу), яка працює на одному місті щонайменше з XIV ст. Соляний промисел дав початок цьому місту. Відтак, дрогобицька солеварня, це найстаріше постійнодіюче підприємство України. Сіль у Дрогобичі народжується із соляної води, яку вичерпують насосом із криниці XV ст. глибиною майже 50 метрів. Ви собі лише уявіть, що концентрацію солі тут ми маємо аж 300 грамів тієї солі на літр води! До слова, концентрація солі в Мертвому морі становить 270 грамів на один літр води! Тобто, у надрах Дрогобича є своє «мертве море», яке солоніше за саме Мертве море! Далі вода відстоюється у великих двохсотлітніх дерев’яних дубових збірниках, а згодом йде на виварювання на величезні черіні. Такі великі кількаметрові сковорідки Ви у своєму житті ще не бачили. Під ними великі печі, де, як і багато століть тому, палять дровами. Вода у тих черінях-сковорідках вариться, а далі сіль кристалізується та осідає. Й так народжується найчистіша сіль України, яка нагадує сніг, який щойно випав. Деколи можна сюди прийти, а соляна пара тут підіймається настільки густа, що нагадує вранішні карпатські тумани, де далі власної руки нічогісінько не видно.
Місто унікальних та давніх храмів
У Дрогобичі знаходиться своє легендарне диво. Звісно, мова йде про церкву Святого Юра, яку називають «поемою в дереві», що занесена до списку ЮНЕСКО і свій вигляд вона набула у XVII ст. Всередині має неймовірні розписи від підлоги до самої стелі, а туристам пропонують загадати бажання, тримаючи в руках давній ключ від храму, який досі справно відчиняє двері. Цей ключ, як розповідають працівники музею, котрий опікується пам’яткою, має 300-400 років. А загадавши бажання, то, вважається, двері до його здійснення відчинить сам Святий Юрій. Не забуваймо і про величну красу сусідньої церкви Воздвиження Чесного Хреста (XVII ст.). Ці два храми розташовані на однаковій відстані з кожного боку солеварі. Цей список продовжать також: другий, як писали ще сто років тому, найстаріший ґотичний костел Східної Галичини – костел Святого Варфоломія (заснований у кінці XIV ст.), який входить у перелік ТОП-15 містичних храмів України. Своєю величністю славиться і місцева Хоральна синагога (1842-1865) – найбільша на Галичині, яку також іменували у свій час найбільшою у (Східній) Європі. Бути у Дрогобичі і не бачити цих пам’яток архітектури – злочин!
Місто юності Франка
У Дрогобичі класик української літератури Іван Франко навчався та прожив майже 11 років. Це місто стало його трампліном у велике життя.
Колись найбільше, найбагатше, найдорожче місто
Дрогобич був четвертим найбільшим (за населенням) містом Східної Галичини (наприклад, у 1840-і, 1915, 1939). Важко комусь буде усвідомити, але Дрогобич був колись більшим за такі нинішні обласні центри як Тернопіль та Івано-Франківськ. Був час, коли його вважали третім (після Львова та Кракова) найбагатшим містом Галичини. І це багатство забезпечило йому “чорне золото” – нафта. У 1928 році Дрогобич був одним з найдорожчих міст передвоєнної Польщі. А ціни на деякі товари “переплюнули” столичні. До слова, нині Дрогобич за чисельністю населення серед усіх 459 міст України знаходиться на 58-й сходинці.
Місто легендарної ковбаси
Якщо хтось в Україні може і не знати, що Дрогобич славиться своєю сіллю, яку тут виварюють здавна, то цю смачну величність знають геть усі – «Дрогобицьку ковбасу», яка давно стала легендою та їстівним сувеніром, який можна придбати на прилавках більшості міст. Але скільки там «правдивої рецептурної автентики» – важко сказати. До слова,у Дрогобичі навіть планували (2009) створити музей «дрогобицької» ковбаси, який так і залишився обіцянкою. Не першою та не останньою в історії. Також планували створити пам’ятник, за однією з ідей, це мав би бути Лис Микита зі смаколиком в руках. У місті діє вступна версія музею «Дрогобицька ковбаса», де можна скуштувати її за давньою рецептурою, а засмакувати пропонують це все «святе діло» дрогобицькими медовими напоями. В цьому ж місці маємо і цікаву атракцію для туристів – вагу для «зважування відьом», а кому треба, то на прохання можуть видати засвідчену печаткою посвідчення, що жінка відьма або не відьма. На жаль, у додатку «Дія» посвідчення не відображається, але як начаруєте, то хто знає! 🙂
Місто Ратуші-красуні
Дрогобицька ратуша (1926-1929), без якої годі собі уявити центральну площу міста – Ринок, входить у перелік п’яти найкрасивіших ратуш Західної України та у двадцятку найкрасивіших адмінспоруд країни. А сама вежа ратуші входить у перелік 18 найкращих оглядових майданчиків та є однією з найвищих на Галичині. Кажуть, що саме там починається “дрогобицьке небо”. 2 квітня 1990 року над ратушею офіційно замайорів синьо-жовтий стяг. Відтак Дрогобич став першим містом в Україні, яке публічно вивісило лише український національний синьо-жовтий прапор, а не поруч з державним прапором УРСР. З оглядового майданчику (що на висоті 32 м) ратуші відкривається чудовий краєвид на усе місто та смарагдове підніжжя Карпат.
Одне з найкращих міст України!?
Дрогобич – це місто, яке входить, згідно з дослідженням аналітичного центру Universitas у 2011 році, до списку 22 найкращих великих міст України за якістю життя! Саме так, Вам «не привиділося». Згідно з іншим списком (2013) входить у ТОП-50 міст України, в яких найкращі умови для життя. Дрогобич тут зайняв 44 позицію. У 2018 місто очолило рейтинг ТОП найкрасивіших маленьких міст України, де можна недорого відпочити. У 2019 у рейтингу прозорості 100 найбільших міст України Дрогобич посів перше місце. Звісно, місто не ідеальне на всі 100%, але воно, зрештою, є для когось більше, ніж просто стіни, вулиці та каміння.
Місто Рекордів
Їх не так аж багато, але цьому місту є чим пишатися: рекорд з найдовшої гаївки України з 5583 людей (2012), найдовший у Східній Європі канат зі шкарпеток – 450 м (2011, офіційно Книгою рекордів не був фіксований), Дрогобич – місто найдовшого волосся – зокрема, найдовшого жіночого волосся в Україні (2016), цей титул отримала дрогобицька красуня Христина Кречківська, Книга рекордів України зафіксувала – 2 м 45 см. Двократним рекордсменом у Книзі є дрогобичанин Артур Покос, що мав найдовше чоловіче волосся. У 2017 місто встановило рекорд за наймасовішого виконання різдвяної коляди, яку разом виконало 828 осіб.